До завершення прокату фільму “Довбуш” у Полтаві лишилося кілька днів
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
До завершення прокату фільму “Довбуш” у Полтаві лишилося кілька днів
“Я не хочу тікати. Я хочу жити вільно на своїй землі” – це слова головного героя повнометражного історичного художнього фільму “Довбуш”. Нині, у час війни на виживання української нації вони сприймаються ніяк не пафосно, радше, навпаки-буквально. Переглянув фільм ще на день Незалежності у нашому кінотеатрі “Мультиплекс. Полтава”, що розташований на Браїлках, по вулиці Героїв ОУН. Добротне кіно, раджу відвідати доки не пізно. До завершення прокату у Полтаві лишилося кілька днів.
“Довбуш” –фільм про право бути господарем на своїй землі
Прем’єра відбулася на рік пізніше, ніж мала бути-24 серпня цього року. Причина проста: відтермінували через вторгнення в Україну московських варварів. «Довбуш» — український історичний фільм режисера Олеся Саніна. Ідея зняти стрічку про Довбуша у нього народилась ще у 2013-му, коли працював над документальною стрічкою про події на Майдані. Саме тоді Санін, у біографії якого на той момент вже були епічні історичні стрічки “Мамай” та “Поводир”, почав розробляти образ Довбуша. Олесь Санін — великий знавець української історії, культури та спадщини: він є учасником Київського кобзарського цеху, грає на багатьох традиційних музичних інструментах — від бандури до ліри, тож його історія про Довбуша — це ще й захопливе занурення в наше минуле.
“Десь у глибині душі ми відчували, що ці події неминучі. Колеги сумно жартували, що мої фільми стають передвісниками важливих подій в історії нашої держави. Так було і в 2003 році – тоді світ побачив драму “Мамай”, згодом – у 2014-му на екранах з’явився “Поводир”. Українська історія багатогранна та сповнена болю, проте вона показує, як наша країна, ніби той фенікс, відроджується з попелу і розквітає. Сьогодні наша незламність дивує чи не увесь цивілізований світ. Про це наш “Довбуш” – актуальне кіно про любов, свободу та право залишатися господарем на своїй землі, що набуло нових сенсів з початком війни”, – сказав у коментарі “Укрінформ” режисер, співсценарист та співпродюсер фільму Олесь Санін.
Олекса Довбуш — опришок, герой найвідоміших українських легенд, відомий своїм завзяттям та боротьбою за справедливість. Саме Довбуш вважається найбільш уславленим героєм Прикарпаття та Гуцульщини XVIII століття — власне, звідки він, за легендою, і походить. У основі сюжету його фільму — його життя. Події фільму відбуваються в Карпатах на початку 18 століття. Україна не мала своєї держави, чимало українських мешканців Карпат, гуцулів стали повстанцями. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші стають опришками. У пошуках помсти поневолювачам за вбивство батьків Довбушів, брати стають ворогами один одному. Один прагне грошей, другий— справедливості. Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. У канву фільму сценаристи вплели цікаву сюжетну лінію про впливи високих посадовців Російської імперії на Він так і каже брату та побратимам: “Я не хочу тікати. Я хочу жити вільно на своїй землі”.
В’ятрович: “Це фільм про людину, яка належить до поневоленого народу, коли єдиний спосіб-взяти зброю до рук”
Відомий історик, голова УІНП у 2014-2019 роках, народний депутат Володимир В’ятрович переконаний, що “історичний фільм є хорошим тоді, коли він не потребує додаткової історичної підготовки. “Довбуш” саме такий. Його сюжет дає можливість зрозуміти і події, які відбуваються, і трохи ширший контекст.
“Мені якраз сподобалось, що режисер не ставив за мету створити реконструкцію життя Олекси Довбуша. І це дуже важко, тому що історичні документи містять переважно перекручену інформацію про нього. У цьому випадку я йшов у кіно швидше як глядач, а не як історик, і вийшов дуже задоволеним. Сподобалися операторська робота, пейзажі, гра акторів. Чудовий музичний супровід нагадав один із моїх улюблених саундтреків до історичного фільму “Король Артур” Гая Річі. Чи відрізняється драма Довбуша в реальності та у фільмі? У деталях, мабуть, так. Але суть вловлена абсолютно правильно. Людина живе у державі, яка її не цінує. Вона належить до поневоленого народу та відчуває несправедливість. І єдиний спосіб, у який можна виправити ситуацію – взяти зброю до рук і навіть займатися речами, які хтось вважатиме злочинними. Тобто суть реального конфлікту в житті Олекса Довбуша чудово передана. Я дуже люблю історичне кіно і мені його дуже бракує в українській кінематографії. це дорого, важко, але добре, що воно з’являється. Добре, що для любителів “Хороброго серця”, “Короля Артура”, “Останнього з могікан” з’явився український аналог. Для мене це поки що найкраще історичне кіно, зроблене в Україні”, – висловив думку В’ятрович.
Віра Мелешко: пірнайте в українське кіно!
А ось як у Facebook відгукнулася на прем’єру завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету Віра Мелешко:
“Переглянули фільм з донькою. Кінокартина “Довбуш” – чи не найкращий український фільм за останні надцять років (мій висновок). Окремо скажу про зміст нового фільму: поєднання міфічної історії, історичного міфу та документальної правди. Олекса в цьому “кіно” не вбивця/не зарізяка: він “ЗА ЛЮДЕЙ” проти ЧУЖОЇ влади, проти рабства. Опришки у фільмі – кмітливі, хоробрі, розумні. Лінія “брат на брата” (Олекса – Іван) – то протистояння духовного й матеріального, антонімія “для всіх” – “для себе”. Рекомендую кінострічку переглянути, щоб 1)долучитися до мистецтва, 2)проникнути в нашу історію, 3)краще зрозуміти національну ментальність, 4)побачити, що ми УКРАЇНЦІ! “То є мої гори, я тут ґазда”, – виголошує герой фільму. Ми господарі свої землі, ми господарі на своїй землі! Кличу, прошу, молю: ідіть до кінотеатру, насолоджуйтесь і пірнайте в українське кіно. І ще: фільмовики частину прибутку за квитки донадять на ЗСУ. Поєднайте, мої високоповажані друзі, прекрасне і корисне. Ми – Довбуші, бо услід за ним крикнемо: “Я не хочу тікати. Я хочу жити вільно на своїй землі!”.
Олег Пустовгар, представник УІНП в Полтавській області
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
